Ігор Калинець

Ходорів, Львів і роки заслання

Ігор Калинець народився в Ходорові, а навчався і працював у Львові. У 1956–1961 роках студіював філологію у Львівському університеті. Після навчання працював у Львівському обласному державному архіві. Його дружиною була Ірина Стасів-Калинець.

За участь у дисидентському русі Калинця засудили до шести років ув’язнення суворого режиму та трьох років заслання. Покарання він відбував у Пермських таборах, де перебували також Іван Світличний, Василь Стус та інші українські політв’язні. На засланні в Забайкаллі він був разом із дружиною. Повернувшись до Львова у 1981 році, працював у Львівській науковій бібліотеці імені В. Стефаника. З 1987 року долучився до видання самвидавного журналу «Євшан-зілля», а згодом став його редактором. Помер у Львові; похований поруч із дружиною на Личаківському цвинтарі.

Дитячі вірші та дві частини поетичного доробку

У шкільній програмі творчість Калинця представляють «Стежечка», «Блискавка», «Веселка», «Криничка», «Дим» і «Дивосвіт». Поряд із поезією для дорослих він писав вірші для дітей; його дитячі книжки виходили й поширювалися також серед українців за кордоном. Книжку «Небилиці про котика і кицю» ілюструвала художниця Вікторія Ковальчук.

Сам автор пропонував поділяти свій поетичний доробок за часом написання. До першої частини належать дев’ять книжок, створених до ув’язнення: в УРСР офіційно вийшла лише «Вогонь Купала», решта поширювалася через самвидав. Другу частину становлять вісім книжок, написаних під час ув’язнення та заслання. Цей поділ відображено у двох томах поезій — «Пробуджена муза» і «Невольнича муза», виданих 1991 року.

Поет пізнього шістдесятництва

Калинець належав до чільних представників пізньошістдесятницької генерації та українського дисидентського самвидаву. Його письменницький шлях поєднав книжки, що не могли вільно виходити в УРСР, із поезією, створеною в неволі. Водночас він звертався до дитячої літератури, твори якої увійшли до шкільного читання. Історії його життя присвячено фільм Олександра Фразе-Фразенка «Пан Ніхто». Калинець мав звання почесного доктора Львівського національного університету імені Франка.