Леся Українка

Поетичні збірки й драматичні поеми Лесі Українки

Поезії Леся Українка видала у збірках «На крилах пісень», «Думи і мрії» та «Відгуки». Серед її поем — «Давня казка» й «Одно слово». Окреме місце в її доробку посідає драматична поема: саме цей жанр письменниця розвинула в українській літературі. До її драматичних творів належать «Кассандра», «В катакомбах», «Лісова пісня», «Камінний господар» і «Бояриня». Літературна праця Лесі Українки охоплювала також прозу й публіцистику.

Вірші, поема й «Лісова пісня» у шкільному читанні

Знайомство з її творчістю починається з віршів «Мрії», «Як дитиною, бувало» і «Тиша морська». Далі школярі читають «Давню весну», «Хотіла б я піснею стати» та поему «Давня казка». Пізніше до шкільного читання входять «Contra spem spero!», «Слово, чому ти не твердая криця», «Мріє, не зрадь», «Стояла я і слухала весну» та «Лісова пісня». Цей добір знайомить і з її ліричними творами, і з поемою та драмою.

Волинське дитинство й праця серед діячів культури

Лариса Косач народилася у Звягелі, а дитячі роки провела також у Луцьку й селі Колодяжне на Волині. Її мати, письменниця Олена Пчілка, опікувалася освітою доньки, підтримувала її творчість і лікування. Батько, Петро Косач, любив літературу й живопис. На погляди Лариси впливав і дядько Михайло Драгоманов — учений та громадський діяч, який допомагав їй як літературний критик і фольклорист. У родинному домі збиралися письменники, художники й музиканти, відбувалися вечори та домашні концерти. Леся Українка стала співзасновницею літературного гуртка «Плеяда», працювала з фольклором і наспівала 220 народних мелодій.

Лірика, драма й культурна діяльність

Леся Українка працювала в ліриці, епосі, драмі, прозі та публіцистиці, а також перекладала. Поряд із літературною й фольклористичною працею вона долучалася до українського жіночого руху та національного відродження. Її доробок поєднує поетичні збірки, поеми й драматичні твори; розвиток драматичної поеми став її помітним внеском в українську літературу.