Михайло Стельмах

Михайло Стельмах — український письменник, драматург, поет, педагог і фольклорист.

Зміст
  1. Дяківці, учителювання й фронтові роки
  2. Поезія, проза й робота з фольклором
  3. Фронтові книжки та «Гуси-лебеді летять»
  4. Джерела

Дяківці, учителювання й фронтові роки

Михайло Стельмах народився в селі Дяківцях на Поділлі в родині хлібороба Панаса Стельмаха. Його батько був ветераном російсько-японської війни, а мати походила з Білорусі. Стельмах був єдиною дитиною в сім’ї. Частину дитинства він провів в Одесі, а у восьмирічному віці повернувся до Дяківців. Читати навчився рано, тому навчання в сільській школі почав одразу з другого класу.

Після школи Стельмах навчався в Українському педагогічному технікумі імені Івана Франка. Ще студентом почав працювати у вінницькій газеті «Більшовицька правда». У 1933 році закінчив літературний факультет Вінницького педагогічного інституту й став першим жителем свого села з вищою освітою. Згодом учителював на Вінниччині та Київщині; там познайомився з письменником Яковом Качуром.

У 1939 році Стельмаха мобілізували до Червоної армії. Він воював артилеристом у Білорусі, двічі був поранений, а з 1944 року працював у редакції газети 1-го Українського фронту «За честь Родины». Під час лікування в Уфі познайомився з Максимом Рильським. Після війни на його запрошення працював в Інституті фольклору, етнографії та мистецтва АН УРСР.

Поезія, проза й робота з фольклором

Стельмах писав вірші, оповідання, романи й драматичні твори. Його літературна праця поєднувалася з викладанням, а згодом — із роботою в установі, що досліджувала фольклор та етнографію. До романного жанру він звернувся наприкінці війни, після виходу поетичних збірок і книжки оповідань.

Письменник був членом Спілки письменників УРСР, став академіком АН УРСР. Його твори відзначили Сталінською, Ленінською та Шевченківською преміями; він також отримав звання Героя Соціалістичної Праці. Стельмах був депутатом Верховної Ради СРСР кількох скликань. Його син Ярослав Стельмах також став драматургом.

Фронтові книжки та «Гуси-лебеді летять»

Під час війни вийшли дві збірки віршів Стельмаха — «Провесінь» і «За ясні зорі». Їх редагував Максим Рильський. У 1943 році в Уфі надрукували книжку оповідань «Березовий сік» за редакцією Юрія Яновського. Ці видання передували його роботі над романами.

Джерела

  1. Вікідані, CC0 (переглянуто 18.10.2026)
  2. МОН України: Українська література. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена, наказ МОН № 804 від 07.06.2017) (переглянуто 18.10.2026)
  3. Вікіпедія, «Стельмах Михайло Панасович», CC BY-SA 4.0 (переглянуто 18.10.2026)
Повідомити про помилку

Повідомлення прочитає редакція; на сайті його не буде видно.