Микола Хвильовий

Тростянець, мандри й харківські роки

Микола Хвильовий народився в Тростянці в родині вчителів. Його справжнє ім’я — Микола Григорович Фітільов. Мати вчителювала в Колонтаєві, де він навчався в початковій школі. Від батька, за спогадами самого письменника, прийшло раннє знайомство з російськими класиками та творами Дікенса, Гюґо, Флобера й Гофмана.

Навчання в Охтирській гімназії він залишив після участі в українському революційному гуртку, а з Богодухівської його виключили через зв’язки із соціалістами. Підлітком шукав заробітку на Донбасі й півдні України: працював на заводах, у порту, вантажив кокс. Згодом був слюсарем, служив у канцелярії волосної управи та долучався до місцевої «Просвіти».

Від 1916 року Хвильовий брав участь у Першій світовій війні. Наприкінці 1918 року організував на Харківщині повстанський загін «вільних козаків», а в квітні 1919 року вступив до КП(б)У. На початку 1921 року переїхав до Харкова, працював слюсарем на заводі й почав друкуватися в газетах, журналах та альманахах.

«Я (Романтика)» і початок літературного шляху

Серед творів Хвильового — «Я (Романтика)». Його літературний шлях розпочався з публікацій у періодиці та альманахах «Штабель» і «На сполох». Письменник працював у прозі й поезії, а також виступав як публіцист.

«Я (Романтика)» у шкільному читанні

У шкільній програмі вивчають «Я (Романтика)».

Письменник Розстріляного відродження

Хвильовий належить до найвідоміших представників Розстріляного відродження. Він був не лише прозаїком і поетом, а й політичним діячем. Його публіцистичне ім’я пов’язане з гаслом «Геть від Москви!». Під літературними творами він також підписувався як Юлія Уманець, Стефан Кароль і Дядько Микола.