Олесь Гончар

Ломівка, Суха й роки навчання

Олесь Гончар народився в Ломівці неподалік Катеринослава. При народженні він мав ім’я Олександр Біличенко. Після смерті матері трирічного хлопця забрали до себе дід і бабуся в слободу Суху на Полтавщині. Бабусині розповіді захоплювали його уяву, а згодом він називав її втіленням народної правди й совісті.

Коли хлопець пішов до школи, його записали як Олеся Гончара: прізвище належало родині матері, а ім’я допомагало відрізняти його від іншого Сашка в класі. У новому свідоцтві місцем народження зазначили Суху, і саме її письменник пізніше вказував в автобіографіях. Запис у метричній книзі церкви Ломівки засвідчує його народження в Ломівці.

У 1933–1937 роках Гончар навчався в Харківському комуністичному газетному технікумі, а 1938 року вступив до Харківського університету. У технікумі його викладав Юрій Шевельов, який згодом згадував Гончара як свого найздібнішого учня.

Прозаїк і діяч літературного життя

Гончар працював у прозі, новелістиці, журналістиці, публіцистиці та поезії, виступав як літературний критик. Його діяльність виходила за межі письменства: він був також громадським і політичним діячем. У 1959–1971 роках очолював Спілку письменників України, а 1978 року став академіком НАН України.

Визнання його літературної праці засвідчують Шевченківська премія, першим лауреатом якої він став 1962 року, Ленінська премія 1964 року та Державна премія СРСР 1982 року. Уже після смерті письменникові присвоїли звання Героя України.

Відзначений доробок Гончара

Серед названих відзнак письменника — також дві Сталінські премії, отримані 1948 і 1949 року.

«Модри Камень» у шкільній програмі

«Модри Камень» — твір Олеся Гончара, який вивчають в 11 класі.