Петро Гулак-Артемовський

Поет, байкар і перекладач

У творчому доробку Петра Гулака-Артемовського поєдналися поезія, байкарство й переклад. Водночас його діяльність не обмежувалася літературою: він викладав мови, історію, географію та статистику, а також працював над питаннями викладання історії. Гулак-Артемовський належав до засновників «Українського журналу».

Байки в шкільному читанні

Байкарство було одним із напрямів його літературної праці поряд із перекладом. Цей бік його доробку дає змогу побачити в університетському викладачеві також українського письменника.

Від Городища до Харківського університету

Гулак-Артемовський народився в Городищі, у родині священника. Його рід походив із козацької старшини й згодом здобув дворянство. Не завершивши навчання в академії, він викладав у приватних пансіонах Бердичева та в родинах польських поміщиків.

Згодом переїхав до Харкова: став вільним слухачем словесного факультету університету й лектором польської мови. Пізніше викладав російську історію, географію та статистику, здобув ступінь магістра і став професором. Упродовж 1841–1849 років був ректором Харківського університету, а після відставки його обрали почесним членом цього закладу. Він також викладав французьку мову в інститутах благородних дівчат у Харкові й Полтаві та керував навчальною частиною полтавського інституту.

Літературна й наукова праця

Поезія, байки та переклади становлять літературний бік праці Гулака-Артемовського. Його наукові зацікавлення були пов’язані з історією: магістерську дисертацію він присвятив користі історії та способам її викладання.