Станіслав Чернілевський

«Теплота родинного інтиму» і «Забула внучка в баби черевички»

У шкільній програмі поезію Станіслава Чернілевського представляють вірші «Теплота родинного інтиму» та «Забула внучка в баби черевички». Перший згодом дав назву його поетичній збірці, виданій 2017 року. Обидва твори вивчають у 6 класі.

Поетичне слово й праця в кіно

Чернілевський почав писати вірші ще в четвертому класі. Його перша згадана збірка «Рушник землі» вийшла 1984 року за сприяння Миколи Вінграновського та Дмитра Павличка. У передмові Павличко пов’язував становлення поетичного світу Чернілевського з дитячими переживаннями й тугою за матір’ю.

Поряд із поезією Чернілевський працював у кінорежисурі, сценаристиці та українському дубляжі. Він був режисером понад 25 тисяч кінодубляжів українською мовою, стояв біля витоків кіностудії «Галичина-фільм». У 2019 році отримав звання заслуженого діяча мистецтв України.

Жван, навчання й робота Чернілевського

Чернілевський народився в селі Жван на Вінниччині в селянській родині. Його батько працював комбайнером і рано помер. Майбутній поет навчався в інтернатах Тульчина та Мурованих Курилівців, вступив на філологічний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка, але не завершив там навчання.

У 1973 році він закінчив Вінницький педагогічний інститут імені Михайла Коцюбинського та працював учителем. Згодом монтував декорації в Київському театрі російської драми імені Лесі Українки, здобув фах кінорежисера в Київському театральному інституті імені Івана Карпенка-Карого й працював на кіностудії імені Олександра Довженка. Серед його учнів — кінорежисер Мирослав Слабошпицький.

Збірки, спогади та фільм про Василя Стуса

Крім «Рушника землі», Чернілевський видав збірки «Чеський зошит» і «Теплота родинного інтиму». «Чеський зошит», опублікований 2014 року, став фіналістом конкурсу Національної премії України імені Тараса Шевченка 2016 року. У співавторстві з Юрієм Макаровим він написав мемуари «Ти не один! З новітньої історії українського телебачення».

Чернілевський був серед організаторів перепоховання Василя Стуса. Також Чернілевський працював літературним редактором телепрограми «Я так думаю».