Степан Процюк

«Аргонавти» для шкільного читання

Повість «Аргонавти» Степан Процюк написав для підлітків; її рекомендовано учням сьомого класу. Це один із кількох його творів, адресованих підлітковій аудиторії.

Від «Інфекції» до романів про письменників

Перший роман Процюка, «Інфекція», вийшов 2002 року й був номінований на Шевченківську премію. У ньому автор звернувся до соціальних проблем сучасної України. До її минулого він повертається у творах «Десятий рядок», «Травам не можна помирати» та «Пальці поміж піском».

Наприкінці 2022 року вийшли романи «Руки і сльози» про Івана Франка та «Місяцю, місяцю» про Григора Тютюнника. Обидва потрапили до короткого списку Шевченківської премії 2024 року. За роман «Пан» про Євгена Чикаленка Процюк здобув літературну премію імені Івана Корсака 2025 року; цей твір також увійшов до короткого списку Шевченківської премії 2026 року.

Львівщина, навчання та викладання

Степан Процюк народився в селі Кути на Львівщині в родині політв’язня. Через кілька років його родина переїхала на Івано-Франківщину. Він закінчив Івано-Франківський педагогічний інститут, а згодом — аспірантуру Інституту літератури НАН України; здобув ступінь кандидата філологічних наук.

До лютого 2020 року Процюк викладав сучасну українську літературу в Прикарпатському університеті в Івано-Франківську. З 2019 року веде YouTube-канал «Письменник про письменників». Письменник одружений і має двох синів.

Поезія, проза й літературне середовище

Літературну працю Процюк розпочав як поет на початку 1990-х років. Він був співзасновником літературного гурту «Нова деґенерація», а наприкінці десятиліття перейшов до прози й есеїстики.

Процюк видав понад 30 книжок, є членом Українського ПЕН і має звання заслуженого діяча мистецтв України. Серед його відзнак — «Золотий письменник України».