Тарас Шевченко

Шевченкове слово й українська література

Тарас Шевченко писав поезію і прозу, працював як живописець та гравер. Його доробок значною мірою вплинув на становлення української літературної мови. Шевченко був також мислителем і громадським діячем, виступав проти кріпацтва та належав до українського національного руху. Його постать стала одним із символів України й мала вагомий вплив на формування української національної ідентичності.

Моринці, Кирилівка й мистецька праця

Шевченко народився в Моринцях у родині селян-кріпаків. Дитячі роки провів у Кирилівці, куди переїхала його сім’я. Грамоти почав навчатися в місцевого дяка; у цей час ознайомився з творами Григорія Сковороди. Він був членом Кирило-Мефодіївського братства, а 1860 року став академіком Імператорської академії мистецтв. Помер у Санкт-Петербурзі.

Від «Садка вишневого» до «Кавказу»

Поруч із віршами «За сонцем хмаронька пливе» та «Садок вишневий коло хати» читають «Думку», «Тече вода в синє море» й «Івана Підкову». До програми також входять «Мені тринадцятий минало», «Тополя», «Як умру, то поховайте», «Думи мої, думи мої», «Ой три шляхи широкії» та «Мені однаково, чи буду».

Серед творів для подальшого шкільного вивчення — «До Основ’яненка», «Сон», «У всякого своя доля», «Кавказ» та «І мертвим, і живим, і ненарожденним». Програму доповнюють «Катерина», «Наймичка» й «У нашім раї на землі».

«Кобзар» і значення спадщини

Найвідомішим твором Шевченка став «Кобзар», виданий 1840 року. Шевченко залишив слід і як митець, громадський діяч та учасник національного руху.