Валентин Чемерис

Гумор, історична проза й фантастика Чемериса

Літературну працю Валентин Чемерис розпочав із гуморесок, пародій і повістей. Його перший надрукований твір — «Як я навчився писати гуморески» — з’явився 1959 року в газеті «Молодий ленінець». Гумористичні тексти письменника публікували журнали «Дніпро», «Вітчизна», «Крокодил», «Перець» та «Україна». Частину творів він підписував псевдонімами В. Заїченський і Сидір Хоролець. З 1980-х років Чемерис писав також історичні романи й повісті; до його творчого доробку належить і наукова фантастика.

Перше кохання в шкільній повісті

У шкільній програмі творчість Чемериса представляє «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання». Тема першого кохання названа вже в заголовку твору, а імена Вітьки й Галі винесені на його початок. Це повість із доробку письменника, який працював не лише в гумористичній, а й в інших прозових жанрах.

Заїчинці, Придніпров’я та редакційна робота

Валентин Чемерис народився в селі Заїчинці на Полтавщині. Працював на підприємствах Придніпров’я, в редакціях обласних газет і дніпропетровському видавництві «Промінь». 1971 року закінчив Літературний інститут імені О. М. Горького в Москві. Багато років його робота була пов’язана з газетою «Літературна Україна»: там він обіймав посаду заступника головного редактора та очолював відділ сатири «Вишняк».

У 1989–1993 роках Чемерис очолював Дніпропетровську організацію Спілки письменників України. Згодом працював головним консультантом Президента України з питань літератури, а в 1996–2000 роках був секретарем Національної спілки письменників України. Письменник помер у Києві; його прах поховано в колумбарії Байкового кладовища.

Романи й повісті поза шкільною програмою

Серед історичних романів Чемериса — «Ольвія», «Скандал в імператорському сімействі» та «Смерть Атея». До його повістей належать «Маруся Чурай», «Її звали ангелом смерті», «Я любила Шевченка» й «Вбивство на хуторі поблизу Диканьки». Ці назви показують, як широко письменник розгорнув свою прозову працю після перших гумористичних публікацій. Його твори виходили також у збірках та альманахах, зокрема в «Мандрівками століть», «Котигорошковому полі» й «Антології прози Придніпров’я».