Марко Вовчок

«Народні оповідання», «Інститутка» й «Маруся»

Першу збірку українськомовних творів Марка Вовчка — «Народні оповідання» — видали 1857 року. У 1860-х вона здобула значну літературну славу в Україні. Повість «Інститутка» належить до творів, якими письменниця збагатила жанри української літератури. Інша її повість, «Маруся», стала відомою в Західній Європі наприкінці XIX століття завдяки французькому перекладу-адаптації. У прозі Марка Вовчка звучали антикріпацькі мотиви; зверталася вона й до українського історичного минулого.

Від Єкатерининського до життя в Україні

Марія Вілінська народилася в маєтку Єкатерининське в Орловській губернії, у збіднілій дворянській родині. Зростала в російськомовному середовищі, а підліткою виховувалася в приватному пансіоні в Харкові. На її погляди вплинуло перебування в родинах українських родичів.

У домі тітки в Орлі вона познайомилася з українським фольклористом і етнографом Опанасом Марковичем, згодом вийшла за нього заміж. У 1851–1858 роках подружжя жило в Чернігові, Києві та Немирові. За цей час майбутня письменниця глибоко вивчила українську мову, культуру й народне життя. Вона працювала також як перекладачка й редакторка та писала для дітей. Після скандалу навколо плагіату в її перекладах російською в 1870-х роках майже відійшла від літературної праці.

«Інститутка» у шкільному читанні

У шкільній програмі з творчості Марка Вовчка читають повість «Інститутка». Вона представляє антикріпацьке спрямування прози письменниці — одну з визначальних тем її творів. «Інститутка» важлива і як повість у доробку авторки, яка працювала в різних прозових жанрах.

Українське слово й питання авторства

Марко Вовчок увійшла в українську літературу як авторка прози, що набула широкого розголосу після виходу «Народних оповідань». Водночас авторство її українських творів лишається предметом дискусій. Зокрема, частина літературознавців, серед яких був редактор збірки Пантелеймон Куліш, вважала, що «Народні оповідання» створено у співавторстві з Опанасом Марковичем.