Пантелеймон Куліш

Кулішівка й місце письменника в українській літературі

Куліш був одним із діячів українського національного відродження. Він писав українською та російською мовами, працював як фольклорист, етнограф, мовознавець, редактор і видавець. Його зацікавлення мовою, історією та літературою виявлялося і в художніх творах, і в науковій та перекладацькій праці.

Куліш створив «кулішівку» — фонетичну абетку української мови, що стала основою сучасного українського правопису. Іван Франко називав його «перворядною зіркою в українському письменстві» та одним із корифеїв української літератури. Від 1892 року Куліш був членом Сербської академії наук та мистецтв.

Вороніж, народні пісні та книжна наука

Куліш народився у Воронежі Глухівського повіту Чернігівської губернії, нині це Шосткинський район Сумської області. Його батько, дрібний маєтковий дворянин Олександр Куліш, походив зі старшинського козацького роду. Мати, Катерина, була донькою козацького сотника Івана Гладкого.

На хуторі поблизу Воронежа майбутній письменник слухав казки, перекази й легенди. Народні пісні йому співала мати. Сусідка Уляна Мужиловська заохочувала хлопця до книжок і наполягала, щоб він навчався в Новгород-Сіверській гімназії. Освіта давалася Кулішеві непросто: училище й гімназія були зросійщеними, а звикання до книжної мови потребувало зусиль.

Помер Куліш на хуторі Мотронівка, нині це село Оленівка на Чернігівщині.

«Чорна рада», переклади та оповіді про ранні роки

Найвідоміший прозовий твір Куліша — «Чорна рада», перший український історичний роман. Саме цей роман вивчають у шкільній програмі. Помітне місце в праці письменника посідав також переклад Біблії.

До своїх перших свідомих років і навчання Куліш повертався в повістях «История Ульяны Терентьевны», «Феклуша» та «Яков Яковлевич». Його першим літературним твором була оповідка «Циган». Так у доробку письменника сусідять історичний роман, твори, пов’язані зі спогадами про юність, і перекладацька праця.