Євген Гребінка

Від хутора Убіжище до викладання в Петербурзі

Євген Гребінка народився на полтавському хуторі Убіжище, що нині є селом Мар’янівка. Його батьком був відставний штабсротмістр Павло Гребінка, матір’ю — Надія Чайковська. Спершу він навчався вдома, а згодом — у Ніжинській гімназії вищих наук. Там почав писати вірші, створив п’єсу для самодіяльного театру та долучився до укладання рукописних учнівських журналів.

Перший друкований вірш Гребінки, «Рогдаев пир», з’явився 1831 року в харківському «Украинском альманахе» під псевдонімом Євген Гребенкин. Після навчання письменник переїхав до Санкт-Петербурга: працював чиновником, а пізніше викладав російську словесність у військових училищах.

Байки, переклад «Полтави» і романси

Збірка «Малороссийские приказки» об’єднала переважно байки Гребінки, а також кілька ліричних віршів. У його доробку є й український переклад поеми Олександра Пушкіна «Полтава»: працювати над ним письменник почав ще під час навчання в Ніжині, а видано переклад було 1836 року.

Гребінка писав українською та російською мовами. Його романтичні вірші «Очи черные…» і «Помню, я еще молодушкой была…» набули широкого розголосу та стали романсами. Поряд із власними творами письменника займала й видавнича праця: він збирав україномовні тексти та шукав можливості їх надрукувати.

Українське слово в доробку Гребінки

Літературний шлях Гребінки почався ще в ніжинські роки й продовжився в Петербурзі, де він викладав та писав двома мовами. У його творчості співіснують байка, романтична лірика й переклад. Видавничі клопоти Гребінки були пов’язані також із творами інших авторів українською мовою: він збирав їх і намагався домогтися публікації.